Іванківці. Світає. Над ставом піднімається туман. Десь несміливо починає свою пісню рання пташка. Із-за обрію встає сонечко, першими своїми промінчиками торкаючись вікон хати Господаря, немов промовляє: «Вставай, В’ячеславе Дмитровичу!». Прокидається село, поступово уподібнюючись до своєрідного мурашника, де кожен рухається по своїй «траєкторії», виконуючи поставлене йому завдання.Із гучномовця над селом пливе пісня:

Я назову тебя зоренькой,
Только ты раньше вставай.
Я назову тебя солнышком,
Только везде успевай...

І всі іванківчани знають — Господар розпочав робочий день. Людина з багатогранною душею, великий стратег, мудрий керівник, пам’ять про якого живе і вічно житиме в серцях односельчан.

Нині з огляду піввікової історії важкувато сказати, хто він, В’ячеслав Дмитрови ... Читати далі...

ІВАНКОВЕ́ЦЬКИЙ ЗАКА́ЗНИК – ландшафтний заказник загальнодержавного значення (від 1983, зі змінами – 1991). Знаходиться на заході від с. Іванківці Городоцького району Хмельницької області площа 1014,5 га. Перебуває під охороною державного підприємсва «Ярмолинецьке лісове господарво». Охороняються мальовничі кам’янисті схили Товтр, гряди, вкриті дубово-буково-грабовими насадженнями природного походження; осередок раритетного ландшафтного і біотичного різноманіття на лівому березі р. Збруч. Трапляються виходи на поверхню вапняків. Зростають численні види рослин, занесених до Червоної книги України, – бруслина карликова, булатка великоквіткова, гніздівка звичайна, коручки пурпурова та чемерникоподібна, любка зеленоквіткова, зозулині сльози яйцеподібні, молочай волинський, підсніжник білосніжний, цибуля ведмежа, скополія карніолійська, які інколи до ... Читати далі...

Курортне містечко Сатанів. Хмельницька область. На річці Збруч. На тому боці - Тернопільщина. Сатанівська ОТГ. Курортна зона. Відома водичка «Нафтуся». Там ізраїльські інвестори будують надсучасний відпочинковий комплекс «Арден Палац». Там буде все: від лікування до розваг. Місцеві кажуть: «Буде більше, ніж Буковель».

Альберт Собков запрошує до приміщення сільської ради і розповідає, що ще не все зробили як би хотілося , бо трохи шкодуємо витрачати на себе, віддаємо сільським населеним пунктам, бо має бути баланс між центральною садибою і тими сільськими радами, які до нас приєдналися.

Перед тим як почати нашу розмову, я хочу коротенько розказати про те, чого ми хочемо , що плануємо і як воно буде виглядати. Пропоную переглянути коротку відео-презентацію.

... Читати далі...

 З нагоди 72-річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні  у с. Іванківці біля Пам'ятника загиблим односельчанам відбувся концерт. Зі всятом односельчан привітав староста Клепас С. В. та керуюча справами виконавчого комітету Сатанівської селищної ради Твардовська Ж. В. За загиблих була відправлена громадська панахида, возносились молитви за тих, хто і зараз змушений воювати за волю і незалежність України. Усі бажаючі мали змогу покласти квіти до пам'ятника, а фронтових та патріотичних пісень заспівали артисти Іванковецького СБК та Іванковец ... Читати далі...

Те, що Сатанівська селищна об’єднана територіальна громада, яку очолює Альберт Собков, активізує свою діяльність – факт незаперечний.

І не треба далеко ходити, варто лише побувати у селі Іванківці Городоцького району. Тут сьогодні працюють і школа, і дитячий садок, і амбулаторія сімейної медицини, а також – Будинок культури, поштове відділення, бібліотека і т. д. Погодьтеся, не кожне село може похвалитися такою інфраструктурою. Крім того, ці об‘єкти соціальної сфери реконструюються та оновлюються.
  – Безумовно, те, що ми зберегли село, – розповідає староста сіл Іванківці та Кринцилів Сергій Клепас, – то лише завдяки створенню Сатанівської ОТГ. Навряд чи змогли б самотужки довести до пуття школу й дитячий садочок, до того ж, прокласти чотири кілометри водогону, заасфальтувати дороги та оновити освітлення вулиць. Це ... Читати далі...

Ми вже не раз згадували про Збруч та славетне місто Звенигород, але історія цих місць така насичена, що постійно спливають щораз нові подробиці. Зокрема, може виявитися, що скельне пасмо, де міститься згадана печера, є найбільшим мегалітичним комплексом над Збручем і, можливо, одним із найбільших у Галичині.

Священні гори Збручанського культового центру та долина Збруча

Передбачаємо цілком логічне запитання: як таке могло статися, що того гіпотетичного комплексу раніш ніхто не помітив? Адже Звенигород, головне священне городище Збручанського культового центру, давно і ретельно досліджене археологами. А печеру навіть у їхніх звітах згадано. Мовляв, є така і, можливо, вона навіть входила до комплексу святилищ. На тому все...

  Для людей, близько знайомих зі специфікою роботи археологів, жодної загадки чи суперечливості в цій с ... Читати далі...

    Високо в синяву неба величаво здіймаються довкола Подільські Товтри. По медобірському кряжі, по крутих надзбручанських берегах на скільки сягає око простягнулося зелене лісове царство, якому, здається, немає кінця. Неповторно красивий куточок подільської землі.

   І серед цього зеленого царства розкинулось старовинне село Іванківці. З давніх-давен воно належало до Сатанівського маєтку магнатів Синявських і у відношенні землеволодіння мало однакову долю з містечком Сатанів. Ось чому біля шести століть це село носило назву Іванківці Сатанівські.

   Дослідник Поділля минулого століття В.Гульдман вважає, що на цьому місці у далекому минулому знаходилось одне з двох галицьких міст, які називались Звенигород. Це місто лежало на південний схід від Львова на берегах річки Збруч.

   Звенигород, про який йде мова, згадується в істор ... Читати далі...

   Збруч бере витоки з Авратинської височини. Тече він розлогою долиною і між горами Медоборами, роблячи мальовничі закрути-меандри, а в нижній течії – скелястим каньйоном. Здолавши відстань 244 км, впадає у Дністер. Річище пролягає за меридіаном, з півночі на південь, і це стало знаковим для української історії. Із давніх часів Збручеві постійно випадала роль кордону.

У Х ст. Галичина разом зі своєю східною межею – Збручем, увійшла до складу Русі. Згідно із Кревською унією (1385 р.) по річці пройшла лінія, що розмежовувала Галичину і Поділля - зони володінь Польщі й Литви. Після першого поділу Речі Посполитої (1772 р.) Австро- Угорщина отримала частину Галичини, тож по Збручу проліг східний кордон між її новими володіннями та Поділлям, що перебувало тоді під владою Росії.

&nbs ... Читати далі...